5 липня стало відомо, що Верховна Рада на найближчому пленарному засіданні розгляне законопроєкт №7457 про канабіс. Однак, як повідомляють депутати, впевненості в тому, що вистачить голосів для його ухвалення, поки що немає.
Можливо, це і добре, оскільки низка експертів піддає законопроєкт нищівній критиці. Зокрема категорично проти нього всеукраїнський рух за реформу наркополітики Марш Свободи. Його учасники називають законопроєкт №7457 «спробою ввести суспільство в оману». На їхню думку, обман спрямований насамперед на пацієнтів, науковців та лікарів. Вони також стверджують, що статус «євроінтеграційного», наданий законопроєкту, не має із євроінтеграцією нічого спільного і навіть прямо суперечить їй.
Співзасновник Маршу Свободи, активіст та громадський діяч Тарас Ратушний пояснює, у чому тут справа.
В українському «Переліку наркотичних речовин та прекурсорів» канабіс включено до Таблиці I – переліку особливо небезпечних речовин, обіг яких заборонено. Тим часом у медицині за законом можна використовувати лише речовини з таблиць II та III, обіг яких не заборонений, а обмежений. Щоб похідні конопель могли використовувати як ліки, канабіс слід перенести до іншої таблиці. Або дозволити використання у медицині речовин з таблиці I.
Навколо цього точилися дискусії, і в результаті 2022 році було затверджено доопрацьовану версію законопроєкту, яка містила цей пункт: перенести коноплі з таблиці I до таблиці II. У такій версії закон дозволяє вирощувати в країні канабіс та переробляти на ліки, ввозити в Україну сировину іноземного виробництва та проводити дослідження лікарських властивостей канабісу.
Проте 7 червня минулого року за зачиненими дверима в офісі президента відбулася нарада на тему законопроєкту. Хто в ньому брав участь – невідомо. Після цієї наради з’явилася інша версія законопроєкту. У новій версії сама рослина залишається в списку I (особливо небезпечна, обіг заборонено), тетрагідроканнабінол включено до списку II (обіг обмежено, можна використовувати в медицині), промислові коноплі внесені до списку III, аналогічного списку II. Також законопроєкт пропонує для «медичного канабісу» створити окремий пункт у таблиці I, але при цьому він залишається «особливо небезпечним наркотиком, обіг якого заборонено».
Навіщо потрібна така складна конструкція та які наслідки вона матиме, якщо законопроєкт затвердять у цій версії?
По-перше, схоже, що «постаралося» МВС. Якщо перенести канабіс із категорії цілком заборонених речовин до списку засобів, що застосовуються в медицині, з’являється нехай і обмежено-контрольований, але легальний обіг канабісу, причому в масштабах усієї країни, а це поліції не потрібно. Якщо ж канабіс залишити там, де він і був, то поліції можна взагалі не напружуватися, оскільки обороту немає: коноплі виростили за колючим дротом і вивезли за кордон. Поліція може це проконтролювати.
По-друге, у поточній версії законопроєкт став заплутаним та суперечливим. Частину норм у новій версії робити відповідним того факту, що канабіс, як і раніше, залишається в списку I, але більшу частину норм взяли з попередньої версії законопроєкту. Наприклад, дозволені «доклінічні та клінічні випробування у порядку, встановленому чинним законодавством». Але такі випробування можливі лише в тому випадку, якщо канабіс переносять до Таблиці II. Речовини з Таблиці I чинне законодавство забороняє випробовувати на людях. Загалом, схоже, що текст переписали відповідно до головного пункта (канабіс залишається у списку I) рівно до середини, а далі просто залишили, як є.
У підсумку ухвалення законопроєкту у нинішньому вигляді означатиме, що доступ у пацієнтів буде винятково до імпортного дорогого синтетичного канабісу (використання рослинного канабісу взагалі не передбачене). Наукові дослідження не проводитимуться – їх легше, як і раніше, проводити за кордоном. Клінічні випробування рослинних каннабіноїдів на людях теж не дозволені. Весь вирощений у країні канабіс буде призначений для вивезення з України. Єдина категорія людей, яка зможе виграти від такого закону, – вузька група бізнесменів. Для пацієнтів, лікарів та вчених нічого не зміниться.
У результаті понад два мільйони пацієнтів з онкологією, хворобою Альцгеймера, епілепсією, а також близько чотирьох мільйонів українців з ПТСР та іншими розладами психіки на тлі війни не матимуть від закону жодного зиску. Законопроєкт, який отримав умовну назву «про право на життя», ризикує стати «правом» на смерть.
Акім Шапіро
.gif)
