У просякнутій війною Україні, де навіть повсякденне життя пов’язане з ризиком отримання травми, п’ята частина населення потрапляє до категорії постраждалих, не кажучи вже про військових на фронті.
Наразі світова наукова спільнота звертає пильну увагу на Україну, де в лікувальну практику впроваджують інноваційне рішення: йдеться про терапію із застосуванням кетаміну. Якщо його масштабувати, воно зможе допомогти мільйонам людей. У міру розвитку цієї терапії та залучення більшої кількості людей накопичені дані можуть зробити революцію в галузі охорони психічного здоров’я у всьому світі.
Переваги кетамінової терапії
Синтезований у 1962 році кетамін відносять до категорії дисоціативів. Він є частиною ширшої психоделічної допоміжної терапії, оскільки викликає змінені стани свідомості, подібні до тих, що викликають класичні психоделики, такі як псилоцибін і ЛСД. На думку експертів, терапевтичний потенціал кетаміну полягає в його здатності викликати швидкий антидепресивний ефект і допомагати впоратися з травмуючими спогадами. Кетамін дає змогу увійти в стан нейропластичності, у якому мозок здатний реорганізовувати свої функції. Дисоціативні властивості кетаміну допомагають пацієнтам уникати напливу неконтрольованих емоцій. Виникає стан, у якому людина здатна перетравлювати травмуючі переживання.
Прихильники психоделічної допоміжної терапії розглядають кетамінову терапію як дуже ефективну альтернативу для тих, кому не допомагають інші види лікування: традиційна когнітивно-поведінкова терапія, терапія інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, антипсихотиками та стабілізаторами. Цей терапевтичний підхід сприяє глибокому емоційному лікуванню. У пацієнта з’являється можливість пройти декомпресію – процес зняття психологічного тиску.
Використання психоделиків у клінічному лікуванні
Ще в 1950-х роках англійський психіатр д-р Хамфрі Осмонд використовував ЛСД для лікування алкоголіків. Його відкриття надихнули МІ-6 і ЦРУ використовувати препарат як «сироватку правди».
У 1960-х роках ЛСД, МДМА та псилоцибіні гриби стали популярними альтернативами традиційним засобам лікування – насамперед у США. Проте реальних проривів у дослідженнях досягти не вдалося, оскільки адміністрація президента Ніксона ухвалила Закон про контрольовані речовини, який став реакцією на рух хіпі та психоделічні препарати, які вони використали. Ухвалений закон класифікував ЛСД, псилоцибін та інші психоделики як речовини Списку I, «з високим потенціалом зловживання і які не мають застосування в медицині». Цей крок поклав край легальним дослідженням та клінічному використанню психоделиків у Сполучених Штатах та всьому світі. Незгодні з такою ситуацією пішли у підпілля та залишалися там аж до кінця минулого століття.
Протягом багатьох років у легальній медицині кетамін грав роль винятково анестетика, але поступово зумів переміститися з операційних до психіатричних клінік.
На початку 2000-х років дослідники з Єльського університету звернули увагу на його властивості як антидепресанту. Незабаром кетамін почали використовувати у лікуванні резистентної депресії у більшості країн по всьому світу.
Кетамін в Україні
Україна потерпає від війни з Росією з 2014 року, що призводить до серйозних проблем із психічним здоров’ям у військових та цивільних осіб. Ситуацію значно погіршило повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році.
Вдалим підходом до проблеми може стати терапія з використанням кетаміну. Анестетик не залишив байдужими українських можновладців. Вони готують комплексну стратегію з боротьби з кризою в галузі психічного здоров’я, викликаною роками війни. У 2017 році Міністерство охорони здоров’я України підтримало клінічне застосування терапії із застосуванням кетаміну.
Піонером психоделічної психотерапії в Україні є лікар Владислав Леонтійович Матреницький, кандидат медичних наук, спеціаліст у галузі психосоматики. Він заснував Центр психотерапії, психосоматики та психоделічної медицини ЕКСПІО.
Це перша приватна клініка в Україні, яка отримала ліцензію на надання кетамінової терапії. Матреницький та його колеги повідомляють про успішний досвід впровадження кетамінової терапії.
Їхні висновки підтверджує лікар Закарі Скайлз (Dr. Zachary Skiles) – штатний психолог в Heal Ukraine Trauma (HUT), американській некомерційній організації в США, яка займається, окрім іншого, навчанням фахівців у галузі психічного здоров’я застосуванню психоделічної допоміжної терапії. Лікар Скайлз також працює в Лабораторії соціальних нейронаук та психотерапії (SNaP) у Портлендській адміністрації ветеранів, де досліджує психоделічну допоміжну терапію та її терапевтичні можливості у лікуванні американських ветеранів від різних захворювань – від наркозалежності до ПТСР.
Доктор Скайлз має великий досвід роботи з американською ветеранською спільнотою. За словами Скайлза, успіх терапії з використанням кетаміну в Україні може стати початком більш широкого використання речовини для подолання травм війни.
Кетамінова терапія у складі психоделічної допоміжної терапії дає змогу пацієнтам досягати психічного стану, в якому вони можуть ефективно справлятися з наслідками травми. Проте використання психоделиків у лікуванні психотравм військових викликає низку етичних питань. Потенціал зловживання, залежність та психологічний вплив таких методів лікування на боєздатність викликають серйозне занепокоєння.
Нещодавно медичний журнал JAMA опублікував системний огляд психоделічної терапії і привернув увагу до ризиків, пов’язаних з «недостатньо вивченим терапевтичним компонентом» кетамінової терапії. Однак фахівці, опитані в межах цього дослідження, на питання про можливість зловживання або лікарської помилки, відповіли, що вживання чистого препарату, призначеного навченими фахівцями з психічного здоров’я, є безпечним.
Лікаря Матреницького теж запитують щодо звикання до кетаміну, і про те, чи не приходять пацієнти в його клініку, щоб зловживати доступністю легального кетаміну. Він пояснює, що після закінчення сеансу пацієнт, швидше за все, асоціюватиме кетамінову терапію з важкою роботою, а не задоволенням. За словами Матреницького, суть сеансу терапії не в ейфорії, викликаній кетаміном, а в здатності провести пацієнта через травматичні події і допомогти переосмислити їх у безпечній обстановці.
Також лікар Матреницький та інші фахівці виступають за внесення до терапевтичних протоколів МДМА та псилоцибіну, речовин, які досі заборонені в Україні.
Увага фахівців у галузі охорони здоров’я та активістів прикута до України, оскільки інтеграція кетамінової терапії у лікування ПТСР може зробити революцію у галузі охорони психічного здоров’я як у військовому, так і у цивільному секторі. Для досягнення значного успіху потрібне навчання відповідних фахівців.
Міністерство оборони та Міністерство охорони здоров’я України демонструють відкритість до нових експериментальних підходів у справі боротьби з кризою психічного здоров’я. Так, під егідою Міністерства охорони здоров’я діє медичний центр для військових Forrest Glade, що спеціалізується на лікуванні важких психотравм. Невдовзі ця державна установа отримає ліцензію на проведення кетамінової терапії. Згодом програму психоделічної допоміжної терапії в центрі Forrest Glade буде розширено: передбачається, що в лікуванні використовуватимуть також МДМА та псилоцибін.
Тенденція переходу психоделічної терапії з приватних клінік до установ, що фінансуються державою, таких як український центр Forrest Glade та американський SNaP, свідчить про дестигматизацію кетамінової терапії: кетамін все менше асоціюється з табу та підпіллям.
Українські некомерційні організації, такі як Healing Ukraine’s Trauma та Українська організація психоделічних досліджень, намагаються інформувати суспільство щодо питань психоделічної допоміжної терапії, проводять дослідження та тренінги для медичних працівників. Вони також співпрацюють із міжнародними організаціями з питань стандартизації протоколів та дотримання передових практик.
Психоделічна терапія стає новою надією для лікування ПТСР серед українських військових. Успіх цих зусиль може стати моделлю для інших країн, що стикатимуться з аналогічними проблемами.
Акім Шапіро
