З панічними атаками (ПА) стикаються безліч людей упродовж життя і споживачі ПАР серед них – група потенційно високого ризику. Стрімкий і несподіваний початок проявів цієї патології, як правило, сприяє дезорієнтації людини і застає її зненацька, практично нівелюючи можливість звернутися по кваліфіковану допомогу.
Однак навіть за наявності доступу до речовин, що чинять пригнічувальний вплив на ЦНС, впоратися з ПА може виявитися складно – час початку дії препаратів має тимчасові обмеження, в той час як людина залишається сам-на-сам із вкрай важким переживанням.
Що вважати панічною атакою? Строго кажучи, це лише симптом, переважно характерний для панічного розладу, який також кодується в МКХ як: епізодична пароксизмальна тривога. Якщо простими словами, то ПА – обмежений у часі (до ±30 хвилин) дискомфортний стан, під час якого відчувається виражена й інтенсивна тривога з неприємними відчуттями в тілі (тахікардія, пітливість, тремтіння тощо). Во время приступа человек может испытывать различный спектр негативних проявів: прискорене дихання і серцебиття (“я задихаюся/моє серце виривається”), неконтрольований страх і неспокійні думки (“я скоро помру/це кінець”) поряд із відчуттям слабкості, дереалізацією і навіть галюцинаціями.
Причин для дебюту розладу існує безліч, так само як і різних симптомів, вкрай індивідуальних у своїх проявах. Однак під час ПА розмірковувати про причини та медичні аспекти ніколи. Загальні рекомендації щодо лікування містять у собі правила, схожі зі стратегіями для психоделіків: за наявності ситтера/друга звернутися по допомогу, змінити обстановку (вийти з приміщення або, навпаки, зайти до нього), знайти тихе місце без зайвого шуму та світла, прийняти комфортне положення. Важливо зазначити, що хоча відчуття дуже реалістичні, вони поверхневі у фізичному сенсі та не являють собою реальної патології (за відсутності або слабкої вираженості хронічних захворювань). Об’єктивне визнання цієї проблеми може прокласти шлях до раціонального мислення під час нападів навіть найсильнішого занепокоєння та/або паніки. Класичним варіантом лікування ПА є методика A.W.A.R.E., за авторством Аарона Бека, гуру когнітивно-поведінкової терапії.
“A – Визнати і змиритися. Усвідомте свою реальність. Прийміть той факт, що це сталося (і не важливо, в який раз) і тепер потрібно перечекати.
W – Чекати і спостерігати. Чекайте, коли прийде полегшення, вам не потрібно гнатися за ним і робити багато дій. Результат буде однаковим у будь-якому разі.
A – Дії. Різні способи боротьби зі стимуляцією (можна прочитати в минулій статті), свіже повітря, питна вода.
R – Повторення. Незалежно від того, допомогли вам перші пункти чи ні, якщо атака не закінчилася, то доцільно повторити все ще раз. По колу, неодноразово.
E – Кінець. Усі панічні атаки закінчуються. Завжди. Про це важливо пам’ятати і розуміти, що, за великим рахунком, ваша роль у всьому цьому – мінімальна. ”
Викладена вище методика наведена в стислому варіанті і в повнішому трактуванні має на увазі виконання низки дій (на кшталт щоденника або дихання) поряд із подальшою психотерапевтичною роботою. У клінічній практиці алгоритм виявляється вкрай корисним, незважаючи на свою простоту. Важливо пам’ятати, що чим простішою є методологія, тим ефективнішою вона виявиться в екстреній ситуації. Тим часом панічні атаки можуть бути проявом безлічі психіатричних патологій і сам факт їхньої наявності та/або повторюваних епізодів – вагомий привід звернутися по медичну допомогу.